о пище

(о пище) несмачний; (о вещи) без смаку зроблений.

* * *

1) ( о пище) несмачни́й, позба́влений смаку́, без смаку́

2) перен. позба́влений смаку́, без смаку́; ( о вещи) зро́блений без смаку́

1) ( о древесине) помо́рений

2) ( о пище) потушко́ваний

1) техн., физ. ( металл) крицюва́ти

- томить сталь

2) техн. ( дерево) мори́ти

3) ( о пище) тушкува́ти

•

- томить дуб

1) техн., физ. крицьо́ваний

2) техн. ( морёный) мо́рений

3) ( о пище) тушко́ваний

1) техн., физ. крицьо́ваний

2) техн. ( морёный) мо́рений

3) ( о пище) тушко́ваний

1) ( о древесине) помо́рений

2) ( о пище) потушко́ваний

1) техн., физ. ( металл) крицюва́ти

- томить сталь

2) техн. ( дерево) мори́ти

3) ( о пище) тушкува́ти

•

- томить дуб

1) техн., физ. крицьо́ваний

2) техн. ( морёный) мо́рений

3) ( о пище) тушко́ваний

1) техн., физ. крицьо́ваний

2) техн. ( морёный) мо́рений

3) ( о пище) тушко́ваний

техн. поморённый ( о пище), поту́шенный ( о продуктах)

техн. морённый ( в пищевой промышленности), морёный, томлённый ( о пище), томлёный

техн. мори́ть ( в пищевой промышленности), томи́ть ( о пище)

люра, ріденька бурда (дуже тонкий чай, безнастояна кава, сильно розведена горілка, і т. и.).

* * *

1) (о напитке, пище) лю́ра, ріде́нька бурда́

2) ( о пустом человеке) жарг. леда́що; ( гуляка) гульві́са, гультя́й, -тяя́, гуля́ка; ( шалапут) шалапу́т

свариться

1) варитися, зваритися;

2) (о пище в желудке) травитися, перетравитися. Молоко сварилось - молоко скипілося.

* * *

1) вари́тися

2) страд. варитися; вари́тися, зва́рюватися

1) (действие) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання; (о пище, питье) піст. [Після довгого посту знов почав пити];

2) (свойство) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання. См. Воздержность.

* * *

1) ( умеренность) помі́рність, -ності; ( рассудительность) помірко́ваність

2) ( от чего - удерживание) стри́мання, стримування (від чого); (уклоне́ние) утри́мання, утри́мування (від чого); ( неупотребление) невжива́ння (чого)

1) грузнути, грузти, угрузати, загрузати, застрягати, стрягнути. [Ноги стрягли (увязали) в снігових заметах (Коцюб.)];

2) чіплятися, в'язнути до кого, настирюватися, настирятися кому; (шутл.) чіплятися чиєї душі.

* * *

1) (погружаться во что-л. вязкое) в'я́знути, гру́знути, загруза́ти, стря́гнути, застряга́ти, застрява́ти; ( липнуть) ли́пнути

2) ( застревать - о пище) в'я́знути, застрява́ти

жижица

1) (в варёной пище) щерба, щербичка, юха, юшка. [Не люблю дуже густих галушок: як щерби більше, то добріше. Юхи підсип, коли єсть. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло (Ном.)];

2) (всё слишком жидко изготовленное) рідота. [Ну, хто їстиме таку рідоту? Підсип ще піску до заливи, бо рідота]. Жижа из квашеной капусты - вар. Жижа навозная - гноївка, гнойовиця. [Випили-б і гноївки, не то що, та ніде і на тлі води не видко. З-під хліва гнойовиця біжить, - де-ж воно не смердітиме? (О. Пчілка)].

* * *

и Изготовлять изготовить виготовляти и виготовлювати, виготовити, виготовувати, виготувати, виробляти и вироблювати, виробити що; злагоджувати, злагодити що; (пищу) готувати, зготувати (страву); срвн. Выделывать, Приготовлять. [Кадовби набиває, клепки сам було виготовує (Г. Барв.). Згодом почали папір виробляти з ганчір'я (Єфр.). У багатого і є з чого, і є кому усе злагодити (Квітка). А я йому ранесенько снідати зготую (Пісня)]. Изготовляемый - виготовлюваний, вироблюваний. Изготовленный - виготовлений, виготуваний, вироблений, злагоджений, (о пище) зготований. -ться - виготовлятися и виготовлюватися, виготовитися, виготовуватися, виготуватися, бути виготовленим, вироблятися, вироблюватися, виробитися, бути виробленим и т. д.

* * *

см. изготовлять

божниця (поганська), капище, кумирня.

* * *

ист., перен.

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *